Вечірня зимова краса Літає, кружляє... Звиса Із білих кошлатих брилів Казкових химер - ліхтарів. Неначе мереживо, сніг Спадає легенько до ніг, Чіпляється, липне до рук... Дивлюся у вічі Прилук. Стежиною в сквері іду, Упасти б в оцю чистоту, У постіль біленьку, м,яку! Качаються діти в сніжку, А я на це дійство дивлюсь І щиро, до сліз аж, сміюсь... Зима - час веселих розваг. Сніг ліпиться в теплих руках, Слухняний сьогодні, липкий, Ану в кучугуру, роки! Сніжок на всі боки летить - Притрушує радістю мить, А баби стоять снігові Й підморгують, наче живі. Дитячих фантазій політ: Де баба, там буде і дід! Дивлюся, як сніг ожива В Прилуках - чого не бува! Тут маг майже кожен із нас, Бо вміє приборкати час. Живуть тут такі диваки, Що в сніг заривають роки...
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Ви знову торкнулися теми, яка є однією з найскладніших у людських стосунках - любові без взаємності, але без гіркоти, а з глибокою повагою до почуття як такого.
virchi:Ви підняли тему, яка є однією з найгостріших у нашому суспільстві - бідність людей похилого віку. Ваша поезія б'є точно в ціль, викликаючи глибоке співчуття та обуренн
у Вас 
0
