Нд, 15.06.2025, 16:14
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1073]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [135]
Аудіовірші [49]
Українцям [2704]
Вірш-пісня [549]
Вірші про Україну [1485]
Вірші про рідний край [812]
Вірші про мову [227]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [107]
Загадки [16]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [289]
Вірш-усмішка [1008]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [154]
Вірші про жінок [664]
Вірші про чоловіків [115]
Вірші про військових, армію [219]
Вірші про Перемогу, війну [416]
Вірші про кохання [3431]
Вірші про друзів [714]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [60]
Вірші про професію [85]
Вірші про eмiгрантів [146]
Вірші в перекладі [714]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1223]
Вірш-тост, вірш-привітання [122]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [25]
Релігія [342]
Щастя - ... [602]
Жінка - ... [265]
Життя... [4530]
Філософам [1314]
Громадянину [922]
Метафізика [159]
Опитування для Вас:
Скільки Вам років?
Всего ответов: 1573

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Жінка - ...
 

Волошковi очi Галi

Як подивлюся в ті очі,
Обливається ми серце,
Обливаєтся ми кров’ю,
Кров’ю теплою, живою:
Ой, ви, очі, мої очі,
Ой, кохані мої очі,
Ой, ви, очі волошкові,
Мої рідні оченята,
Кілько вже я цілував вас,
Цілував та й милувався,
Милувався та й голубив,
Вас голубив, забувався;
Кілько вами я втішався,
Я втішався, посміхався,
Я втішався серед ночі,
Посміхався в день веселий,
В день веселий, день займистий,
Коли променем яскравим
Плута сонечко волосся;
Чом же, любі оченята,
Оченята волошкові,
Чом з весною не смієтесь,
Чом сумуєте самотньо?
Чи вам лячно, мої милі,
Що зустрінути прийдеться,
Не тепер - в майбутню весну,
Вам прийдеться - доведеться,
Та й журби прийдешню муку,
Та й юрби зрадливу злуку,
Та й нещастя - ген за обрій,
Ген за обрій до останку,
Чи печаль... печаль до скону…
Не сумуйте, не журіться,
Все що має бути – буде,
Все що буде - все минеться,
Що минає - те не вічне,
Що не вічне - все пусте є…
Лишень вічні мої цьомки,
Лишень вічні мої сло'ва,
Ті розрадливії сло'ва,
Тії сло'ва, що в утіху
Записав для вас рядками…

Додав: ruslanafonja (15.09.2015) | Автор: © Руслан Герасімов
 
Розміщено на сторінці: Жінка - ...

Поділіться цією публікацією у Фейсбуці:

Переглянули твір - 1499 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
Maksymovych: Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє. 

"А риба сама скинула кості"

Ludmilka: Щиро вдячна за тонке розуміння написаного мною!!!

Nemo: Дякующиро, Василю, пишу, як відчуваю... і всім навколо бажаю Щастя...

virchi:
Мова вірша піднесена, що підкреслює значущість втраченого. Але за високим стилем читається жива людська драма - про довіру, яку не виправдали, про дар


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz