Пошарпана долею, вимучена іспитами Тими, що дало життя- Залишилась із своїми істинами Та кроком рушила в буття. Забравши із собою речі і дочку, - Відправилась на зустріч новій "собі" Поставила на вчорашньому жирну точку- Помчала у завтра та новій меті. Життя...важке воно для неї та цікаве Його вона любила понад все. Нехай скрутне без грошей та криваве- Стерпіла все колись, витерпить і це. Із мрією в душі, що все буде добре , З надією на те , що буде тишина З любов"я в серці, бо воно хоробре Та з вірою, що у житті буде весна...
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
Ludmilka: Їжаки сумують за тим за чим і люди! За гармонією і людською теплотою душі! Яка береже і окутує добром! Дуже класний вірш. Прикро, що руйнуємо те, що дає життя.
kraynyuk46:Дякую, п. Таміло, за коментар. Це не тільки сумно, а й дуже боляче. І найстрашніше, що такими зрадниками виявилися люди, яких ми добре знаємо,
у Вас 
Гарно! Оце дід мало не втрапив у халепу! :s-