| Під співи молитов і звуки вальсу Що аж защиміло серце у рідні – Павло і Юля на рушник ступили Такі щасливі й молоді! Це ніби зустріч з невідомим – Майбутнім, що дає життя Сімейний Корабель від нині Пливе  коханням в майбуття… Ви привселюдно присягнули На вірність в щасті і біді, Щоб й ми вас також не забули Які б не пропливали дні! Ви, мабуть, добре зрозуміли, Життя як в бурю океан – Бувають шторми і припливи, Що кожен не здолав би сам… Та всі незгоди відступають Від поцілунків й теплих слів, Від розуміння і поваги, Та найщиріших  почуттів.. Від твого, Павлику, уміння Тримати міцно так штурвал Залежить затишок сімейний На хвилях, що Господь послав. А Юля парусом зів’ється Кохання крила розпрямить, Скерує вправно і статечно Новим життям сім’ю скріпить… Тож бережіть усе на завжди, Що ми бажаєм й Бог послав, Щоб  Корабель, що
прагне  щастя, В штормах  життєвих не пропав… Нехай весільний вальс  від нині Веде коханням в майбуття Таким легким, врочистим, ніжним, Сімейне завжди щоб було життя… А пелюстки Надії й Віри Любові 
додають сповна, Щоб плив ваш Корабель Кохання  На многі -многії  та Многії Літа!! 
 |