Яке прекрасне свято нині,
Я переконуюсь: в усі віки й часи
НайчарівнІша жінка – із Волині,
Б’юсь об заклад, без конкурсів краси…
Серця, тіла, обличчя Ваші, очі,
Зібрали сильних для величних фраз,
Для побажань, відвертих і пророчих,
Адже зізнайтесь: Ви не Ви, без нас…
Так, ми грішим, і часто забуваєм,
Що Вам потрібні квіти не раз в рік,
Але ж з-за Вас нас вигнали із Раю,
Тому і блудить часом чоловік…
Хотіли б буднів трохи щасливіших,
Ніжніших поцілунків і обійм,
Ми просто не встигаєм, бо Вас більше,
Чаклунок, мавок, янголів і відьм…
Передаю всі фібри мого серця,
Дружині, мамі, доці і сестрі,
Хай Вам удача посміхається в люстерці,
І кожен день купається в добрі…
| 
у Вас 
0
