Скупили всі найкращі квіти, Вітання, наче до причастя, Та чи дарунки і привіти Жінкам потрібні ради щастя? Не раз у рік вони уваги Бажають від чоловіків, Адже не витримали б ваги, Терпіння їх серед віків, Якби не марили любов’ю І не жили б у шалаші, Із тими, хто своєю кров’ю, Припали тілом до душі… Неперевершені і вірні, Натхненні, ніжні, запальні, Єдині, гарні, неймовірні, Тендітні, радісні, сумні, Вони чекають на взаємність, Тепла дещиці від тепла, Бо їх призначення – приємність, Що світ до нині зберегла… Я Вас люблю, чужі і рідні, Кладу доземно словом дань, Хай Вас кохають тільки гідні, Без каяття і сповідань… Я Вам бажаю тої долі, Яка б засвідчила навік, Що в Вашій затишній стодолі, Достойний щастя чоловік…
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
leskiv: Дякую за коментар. Інколи дивлюся ролики на ютубі. Вони надихнули мене на написання цієї римованої думки. З досвіду моєї матері і тітки знаю, що не для всіх українців чужина стала рідною домівкою. Ал
virchi: Навіть у найкращих місцях душа тягнеться до рідної землі. Війна змусила людей залишити домівки, але серце залишається прив'язане до України. Вірш схожий на голос української діаспори воєнно
у Вас 
ще раз дякую