Вітаю Вас, панове прокурори!
Ви не просту собі обрали роль,
Бо не про літо пишете Ви твори,
І не від сейфу носите пароль...
Я Вас люблю за принципи законні,
А декого - за ніжність і красу,
І хоч процес - це битви іспоконні,
Я похвалю і словом вознесу...
Хай Вас обходять скарги і "Армори",
ЄеРДееРи, щирі каяття,
І був в Вас час поїхати на море,
І не шукалась кожному стаття...
Щасливі будьте, вперті, по закону,
Здоров'я Вам, від щирої душі,
Я - не із тих, хто битиме поклони,
Та не спроста пишу я Вам вірші...
Ви - не кати, по суті - Ви - це совість,
Жму руку тим, хто має стержень, хист,
Не шийте білим неправдиву повість,
І не спиняйте професійний ріст...
Непогано написано. Але, на жаль, не поділяю думку автора щодо совісті панів-прокурорів. З досвіду знаю, що білих і пухнастих серед цих панів замало.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
leskiv: Дякую за коментар. Інколи дивлюся ролики на ютубі. Вони надихнули мене на написання цієї римованої думки. З досвіду моєї матері і тітки знаю, що не для всіх українців чужина стала рідною домівкою. Ал
virchi: Навіть у найкращих місцях душа тягнеться до рідної землі. Війна змусила людей залишити домівки, але серце залишається прив'язане до України. Вірш схожий на голос української діаспори воєнно
у Вас 
0
ще раз дякую