Золотіє листя на тополі, Хоч вона душею молода. Хай тебе завжди минають болі І не зустрічається біда! Золотіє листя в час осінній, Тільки опадати не спішить. Хай тебе терпіння і везіння Обнімають дружно кожну мить! Золотіє листя у безмов’ї, Коли менше світла і тепла. Що є сили бережи здоров’я, Не згорай у клопотах дотла! Золотіє листя мальовничо, Сповнене тривоги і краси. Я тобі любові щиро зичу, Чистої, мов крапельки роси! Золотіє листя несміливо, Облягає душу гіркота. Будь завжди усміхнена й щаслива,
Це те, чого найбільше боюся - рядки на замовлення... Хо четься сказати нове, здивувати хоч словом когось, але, мабуть, не дуже добре до цих пір у мене це вдається. Дякую тобі.
Хочу сказати, Вікторе, що те, чого Ви так боїтеся ( я маю на увазі вірш на замовлення), у Вас дуже, дуже гарно виходить, як і це прекрасне вітання. Воно і від душі: ніжне, відверте, дуже приємно його читати, так і майстерно написане. Катруся теж боїться писати щось на замовлення, а в неї виходить навіть краще ніж хто небудь очікував. А ще, хочу сказати, - якщо у вірші багато "спотикань" - на ного можна написати дуже гарну мелодію.
Дякую тобі, Оксано. Товариш попросив написати вітання для його свахи, а я, через футбольні трансляції, три дні збирався, а потім за якусь годину "позолотив листя", йому сподобалося, думку іменинниці буду знати у понеділок, але що вона скаже - добре. Тож і розмістив це вітання на сайті, хотілося почути думку незацікавлених людей, мені приємно, що вам рядки подобаються.
Вікторе, не хочу скласти враження "недолугого критика", але по моєму ви зациклились на темі літнього віку, вибачте але таке враження у мене склалось. А це зовсім не той Дід у вірші котрого я безмежно закоханий!!!
Пишу про молодість,говорять - загравати починає старий, а коли говориш про те, чим сьогодні живеш - молодим не до снаги... Жінці, героїні вітання, сьогодні виповнилося 55 років. Я не говорю, що моє вітання безлоганне, тож мені хотілося б від тебе почути щось подібне для жінки цього віку, або просто дай пораду, як написати краще. Дякую тобі.
Не знаю, не знаю... Вчора читав твій коментар, вчора була моя відповідь... Слова вчорашні уже не зітреш, відповідав тобі щиро, образи на тебе ніякої не маю, правда, може, знову розсудливості та зваженості не вистачило, нічого - буває...
Найперше - прошу вибачення. Вікторе, моїй кумі вчора виповнилося 50 років... і я вкрала у Вас вітання. Так трапилося, що я змушена була вітати її по телефону. Був включений гучномовець. І Ви б почули як всі кричали: автора! автора! Було запропоновано надрукувати вірш на красивому папері великими буквами з обов"язковим автографом. Зробите для моєї куми (до речі, гарної поетеси)?
Вибачаю, Людмило, навіть приємно на душі стало від такої "крадіжки", правда. Сьогодні щось подібне було на нашому радіо - назвали композитора і виконавця, а автора слів забули, або просто не захотіли це робити, вважаючи, мабуть, що моє прізвище і так досить відоме у Вишгороді. Принтер маю, папір також, але не розумію, як це гарно оформити і передати, невже самому приїхати до іменинниці?.. Поясни, будь-ласка... Дякую.
Краще говорити не так - одним подобається, а інші з прохолодою вілносяться до написаного. Пилипе, - відчуваю щирість на відстані, повірте...
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за
у Вас 
1
