Плаче бідний наш Русланчик, Прищемив дверима пальчик. Бабця скрикнула: - Ой, нене! - Був же ж тільки коло мене! А дідусь собі кахика: - Було б стільки того лиха… Мама маже – тато дує, А, Русланчик, всіх дивує: - От, незглаба, не подумав, Язика би клаще сунув.
Мені теж сподобався "Русланчик"=) Цікаво і по-дитячому наівно..:)
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
leskiv: Рада знову Вас бачити на сайті з прекрасним і мудрим віршем. Ви вірно підмітили недоліки людського характеру. Але такими нас зробив Господь, він же Матінка природа. Не ангели ми, і в лиху годину наші
у Вас 
0
