У маленької акули,
Розболілися всі зуби.
Менше треба гарцювати,
І дельфінчиків кусати.
Я, біленький як сніжок,
Ловлю рибку на гачок.
Зі тюленем я ковзаюсь,
Білим ведмедиком, називаюсь.
Чудернацький восьминіг,
З крабом їсть ласий пиріг,
Лиш загроза виникає,
Пиріжок мерщій ховає.
Й кашалоту невтямки,
Як, у хатку поринає.
Ми, морські тваринки,
Схожі на рослинки.
Як за камінь, зачепились,
На все життя, там лишились.
Тримаймося ,усі купки,
Наше ймення, морські губки.
У синім морі циркачі,
Дельфінчики трюкачі.
І м’ячики підкидають,
Й на мопедику ганяють.
Ще й співають під ріжок,
І танцюють, гопачок
Електричний струм мудрує,
Здобич він паралізує.
На дні моря в нього хата,
В електричненького ската
Красень наш, єдиноріг,
Відшукав чудо нічліг.
Між щілинками коралів,
Почиває, в диво залі.
У синім морі, дивина,
Гребінці стирчать із дна.
Морський жолудь розцвітає,
Прилив радісно стрічає.
А як море, відступило
Дно з пісочком відкрило,
Черепашички закрились,
І тихенько,притаїлись.
Морська чудо,зірочка,
Краля - лице мірочка.
Візитерів запросила,
З них і юшку наварила.
Риби - жваві мовчуни,
Знають, лише букву И.
Імена коли давали,
На всі букви, розібрали.
На гачку висіла, И,
Мудри риби - утекли.
Ігуанчики- страшилки,
Лиш їдять, морські рослинки.
Солон-воду хлепчуть з моря,
Ллються сльози гіркі з горя.
Пливе в морі, колобок,
Чудо- рибка, їжачок.
Воду цебриком хапає,
Своє тіло роздуває.
Від своїх нападників,
Себе вправне - захищає.
Йоржик, пісеньку співає,
На гачечок поглядає.
А на ньому черв’ячок,
Витанцьовує, танок.
Що, за диво дивина,
У теплім морі пропливла.
І не схожий на рідню,
Й кістяну одів броню.
Зачепившись за рослини,
Простоїть, цілі години.
А, кумедна голова,
Ніби мордочка коня.
Так це ж рибка -
Морський коник,
Допитливих, за ніс водить.
Просить маму ламантинчик:
“Купи, мені, лімузинчик,
З морів лагідних, тропічних,
Я поїду - до північних.
Там, дюгончик проживає,
Я його, і привітаю.
Бо корівками нас звати,
Ось, такі ми, панібрати”.
Моржик, ікла нагострив,
Рибку за хвостик зловив.
У льодяній воді скупався,
На моржиний - пляж подався.
Добродушний нарвал,
У холод-водах адмірал.
Зуб, як ріг він довгий має,
Нім - нікого не займає.
Хороводи рибні водить,
На обід, молюскам годить.
На морському дні омар,
Одів модний окуляр.
Уночі зірки рахує,
Рибкам грамоту мудрує.
Імператорський пінгвін,
Рядком ходить на трамплін.
Пінгвінята на морозі,
З гірки, їдуть на пирозі.
У морі плаває рачок,
Звуть його - самітнічок.
Лиш, на світ він появився,
У чужу хатку - поселився.
Баламут, великий спрут,
Розкрив щуп парашут.
Із засідки визирає,
Ще й привабливо моргає.
Рибкам, крабам і медузам,
Ось, така він, підлабуза.
Під водичкою тюлень,
Ловить рибку цілий день.
Як поїсти, виринає,
Й гучно ластами - плеска
І у морі,й в океані,
На великій глибині,
Темно й холодно мені.
Величезний ротик маю,
Що потвора – теж, я, знаю
Ще, похожа й на вугра,
Отака, морська мара.
Удав рибка це сказала,
Дракон рибку, у ківш піймала.
Морська пташка - фрегат,
Ловить рибку наздогад.
А, коли вона піймає,
Десять раз ще підкидає.
Щоб усмак уживати,
Варто знову - упіймати.
Усі мене цураються,
Бояться, не граються.
Хвостик маю, ніби скальп,
Хірург - риба - моя знать.
Тато всіх своїх діток,
Запихає швидко в рот.
Небезпека як минає,
Цихлідочків, випускає.
Більше сто років живе,
Зграбно в морі пропливе.
Щоб не бути комизою,
Черепаха,
Носить хатку за собою.
Шилоклювка, морська птиця,
Їй відходити від моря,
Не належить, не годиться.
У неї ноги скороходи,
Спритно плаває у воді,
Ладкає вміло бутерброди,
У прибережній заводі.
Мене, море розплескало,
Хобот рильце смішне дало.
Плавнички, дали вітри,
А веселка - кольори.
Між коралами шмигаю
Щетинозубчиків - скликаю.
|
у Вас 
