Її мова- тихий шелест трав. Її очі- я*сні , волошкові. Її сльози - ме*довий нектар. А волосся- локони шовкові. Її стан- тендітний і стрункий. Її руки- крила у лебідки. Голосок веселий і дзвінкий. І вуста солодкі мов нагідки.
На добро і рада і привітна Не схова стежину у траві Хто зайде до лісу в пору літню. І завжди радіє дітворі. Діточкам найкращі з лісу квіти, Найсолодші ягідки суниць. Її тішить, як щебечуть діти. В захваті від розпашілих лиць.
День проміння сонячне спиває. Колихає ліс снування ті*ней. Мавка плечі косами вкриває. Йде скупатись у росі вечірній. Її день-від березня до жовтня. Ніч настане, коли лист гарячий Опаде з беріз безповоротно І зима свою покаже вдачу.
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:
Переглянули твір - 5861 чол.
у Вас # закладок
Автору за твір:
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
kraynyuk46:Так, зло і підлість трапляються серед людей. Але, на мою думку добрих, чуйних людей більшість. Вони підтримають і допоможуть. Треба вірити в к
у Вас 
