Ось і роки пролетіли,
Вже позаду дитсадок.
Ви нас, нянечко, гляділи
Майже з самих пелюшок.

Треба – носик витирали,
Берегли нас від дощів,
Казки в барви одягали
І гойдали в люльці снів.

З щічок слізки нам стирали, 
Цілували в мить гірку,
В різні ігри з нами грали
В групі й, навіть, у піску.

Тож ми дякуєм уклінно,
Дай вам Бог завжди цвісти!
В кожнім серці, як безцінне,
Ви лишились назавжди!