Ось і роки пролетіли, Вже позаду дитсадок. Ви нас, нянечко, гляділи Майже з самих пелюшок.
Треба – носик витирали, Берегли нас від дощів, Казки в барви одягали І гойдали в люльці снів.
З щічок слізки нам стирали, Цілували в мить гірку, В різні ігри з нами грали В групі й, навіть, у піску.
Тож ми дякуєм уклінно, Дай вам Бог завжди цвісти! В кожнім серці, як безцінне, Ви лишились назавжди!
|