Непосида вітерець Завжди ходить навпростець, Чи то літо,чи зима , Перешкод йому нема.
Ось прямує він у ліс, Там натрусить шишок віз, Потім в поле він гайне, Кукурудзу теж смикне.
А набридне самому, Кликне хмарку й не одну, Нагулявшись досхочу, Зашумить :"Лечу!Лечу!"
|