У маленької Іринки - Три блискучі намистинки. Вийшла Іра в сад гуляти, Скарб забула заховати. Затулила міцно в жменьку І сховала у кишеньку. А в садочку Настя й Коля І зелен - трава довкола, І забави тут веселі, І м’ячі , і каруселі… Іра бігала, стрибала М’яч яскравий доганяла… Під дитячі милі звуки Працювали навіть руки… Спохватилася Іринка: - Де ж поділись намистинки?... Та густа трава мовчала Де намисто заховала…
Не сумуй ,люба Іринко, Ці красиві намистинки Косарі тобі знайдУть, Як косить траву прийдУть. Дуже-дуже сподобався віршик цей дитячий, Тож Іринка хай не плаче, Діткам віршик прочитає, Бо він дечого навчає.
Гарно! Ви обминули багато рифів, на які наштовхуються значна кільість поетів, створюючи вірш для дітей: зміст зрозумілий дітям без коментарів; багато голосних, що надає віршу співучості;точні рими тощо.
Хоч і трішки сумне закінчення, але такий світлий мелодійний дитячий віршик. Згадала, як сама була маленька та іноді губила свої дитячі "скарби". Дякую Вам за ці спогади!
Замість чудо-намистинки У траві блищать росинки...
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")