Новина у нас тяжка: Десь не стало Ігорька. Мама - в сльози, тато в горі, Розгулявся шторм, як в морі:
Тут! Недавно він ходив, Чіпси їв, Андрійка вчив (А учитель він дбайливий, Жаль, що учень норовливий!)
Де ж пропав наш педагог? Знає лиш на небі Бог… І в міліцію дзвонили, І гукали скрізь щосили…
Ні! Нема! Нема дитини! Пролетіло більш години... Написали і в газету… А знайшли… у туалеті. …………………………… Там заповнював Судоку... (Унітаз стоїть, нівроку).
|