Дякую Вам, Юрію Олександровичу, за теплий коментар і за підвищення репутації. Приємно. Радію, що викликала у Вас спогади про дитячі веселі роки. Справді, насолода була від такої їзди неперевершена. Хоч батьки і сварили за це, а все одно ми їздили. ***Хай Вам щастить в усьому! З повагою, Н. К.
Тепер так не поїздиш, бо нема й хвилини, щоб не їхало щось... Ми жили над самим гостинцем, так називали асфальтовану дорогу, що йшла через наше село, то ми, підлітки, на велосипедах, що тільки не придумували на цьому гостинці і без рук, і без ніг, і ноги на кермі, і по- двоє, і по-троє, один керує, другий газує, але треба сказати, що дорога у ці часи була, майже порожня, десь раз на годину проїжджала машина чи автобус. Щодо автобусів, то ми орієнтувалися коли гнати худобу на обід чи ввечері додому, бо знали в якій годині котрий іде. От бачите, що може з бабусею зробити гарний, дитячий віршик. Згадала баба, як дівкою була...
Це ж дуже добре, п. Катю, що Ви згадали про все це, а я взнала так багато нового для себе з Вашого чудового коментаря. Отакі викрутаси і ми витворяли. Чого тільки не було. Та тільки гостинець тоді через село не проходив, а по іншій великій вулиці була вимощена бруківка, по якій дуже не розгонишся на велосипеді. А от моя вулиця була рівнесенька, як асфальт, бо машини по ній не їздили, тому що вулицю перетинав ярок, через який був збудований вузенький місточок, по якому можна було пройти тільки двом особам. (Треба ж, цілий роман пишу Вам). Отож, ми їздили по цій вулиці, як по асфальту. ***А згадувати треба. Спогадами ми тепер тільки і живемо... ***Дякую за розгорнутий і цікавий коментар! Хай щастить! А я і зараз залюбки катаюсь на велосипеді!!!
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
kraynyuk46:Так, зло і підлість трапляються серед людей. Але, на мою думку добрих, чуйних людей більшість. Вони підтримають і допоможуть. Треба вірити в к
у Вас 
0
Щасти!
Приємно. Радію, що викликала у Вас спогади про дитячі веселі роки. Справді, насолода була від такої їзди неперевершена. Хоч батьки і сварили за це, а все одно ми їздили. ***Хай Вам щастить в усьому! З повагою, Н. К.
