Розгулялась дахом киця
Аж танцює черепиця…
Я притьмом біжу із хати,
Щоби зАгад розгадати.
Застаю таку картину;
Киця скаче без зупину
І, нагадуючи жабку,
Атакує диво-бабку.
- Гей, красунечко, тихіше!
З черепицею ніжніше.
Не здіймай такої бучі,
Стримай запити жагучі.
Бабка теж створіння Боже,
То вбивать її негоже…
Хай летить у небеса.
Ти, поглянь, яка краса?!
Та й до того треба знати,
Що не можна так гасати.
Будеш ти слухняна киця,
Буде ціла черепиця.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
leskiv: Рада знову Вас бачити на сайті з прекрасним і мудрим віршем. Ви вірно підмітили недоліки людського характеру. Але такими нас зробив Господь, він же Матінка природа. Не ангели ми, і в лиху годину наші
у Вас 
0
Хороший віршик....
