Вітаю Вас Гість | RSS
До головної/НОВИНИ САЙТУ | Реєстрація | Вхід Нд, 15.06.2025, 16:58
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1073]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [135]
Аудіовірші [49]
Українцям [2704]
Вірш-пісня [549]
Вірші про Україну [1485]
Вірші про рідний край [812]
село
Вірші про мову [227]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
акровірші на форумі
Байка [107]
Загадки [16]
Верлібр [144]
верлібри на форумі
Елегія [51]
елегії на форумі
Історичні вірші [289]
вірші про голодомор, вірші про історію народу
Вірш-усмішка [1008]
гумор
Вірші про сім'ю [402]
сім'я у віршах, вірші про батьків
Вірші про рідню [154]
вірші про брата, вірші про сестру
Вірші про жінок [664]
вірші про маму, вірші про дружину
Вірші про чоловіків [115]
вірші про батька, чоловік
Вірші про військових, армію [219]
вірші про захисників Вітчизни, про армію та військо
Вірші про Перемогу, війну [416]
Перемога, війна
Вірші про кохання [3431]
Вірші про друзів [714]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [60]
випускний вечір вірші
Вірші про професію [85]
Вірші про eмiгрантів [146]
Вірші в перекладі [714]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
спортивні вірші
Вірші про природу [1223]
вірші про квіти, вірші про ліс, вірші про дощ
Вірш-тост, вірш-привітання [122]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [25]
Релігія [342]
Щастя - ... [602]
Жінка - ... [265]
Життя... [4530]
Філософам [1314]
Громадянину [922]
Метафізика [159]
Опитування для Вас:
Де Ви друкували поезію?
[ Результаты · Архив опросов ]
Всего ответов: 421
ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Вірші для дітей
 

Антосикові відкриття

АНТОСИКОВІ ВІДКРИТТЯ.

Перед святом Миколая
Цілу ніч не спав Антосик:
«Я лиш чую та читаю:
Миколай гостинці носить»

Він хотів усе те знати
І побачити вже того,
Дещо також запитати
В милосердного святого.

Він роздумував, лежачи
І накрившись одіялом:
«Так мене ніхто не бачить.
Все побачу – що б не стало!

Видно так мені кімнату:
Я не можу прозівати!
Миколай щораз, у свято,
Ходить радість роздавати».

Голова його гуділа,
До подушки прилипала.
Обважніло усе тіло
Із свинцю, немов би стало.

Так, всю ніч, із сном в двобої
Борюкався наш Антосик.
До подушечки м’якої
Притягався бідний носик.

Раптом, вранці рано дуже
Двері тихо відчинились.
Що б ти думав, любий друже?
Серце, ніби, зупинилось:

Ось, нарешті, я побачу
Сам святого Миколая.
Як же то йому віддячу?
Особистість він святая.

Ні, ні-ні ще не вилажу
Я із схованки своєї.
Може бути, що ображу
Чином витівки моєї?

Ба, та що це? Не повірю:
Став мій тато на порозі.
Серце впало, наче гиря:
Ковзани тримав хороші,

Саме ті, що я вподобав
Позавчора в магазині,
На тарілці різна здоба
І цукерки у корзині.

Тато все поклав на ліжко,
Ніби так, що під подушку.
Вийшов тихо, наче мишка.
Кошик взяв Антось за дужку,

Кинув геть його від себе –
Роблять, ніби я маленький!
Знову байка! Ні, не треба
Побрехеньок солоденьких!

Вже не міг заснути більше.
Час прийшов іти до школи.
Що попереду? Ще гірше:
На плечі він спав в Миколи.

Так пройшли усі уроки
І не чув, що каже вчитель.
Що за напасть і морока:
Сон бо ж є тяжкий мучитель.

Ну, хоч став очам підпори
І залізного корсета!
Кості, наче, десь поділись,
Тіло, мов сира котлета.

Аж чотири одиниці
Ніс в щоденнику Антосик.
Сльози ллялись, мов водиця,
І червоний шморгав носик.

Не журись, тримайся, друже!
В Слові Божім ти повчайся.
Наш Господь всіх любить дуже
Подружитись з Ним старайся.

Правду Він лише розкаже -
Таємниці всі відкриє,
Дивосвіт тобі покаже,
Твоє серденько зігріє.

Не барись, віддай Ісусу
Всю твою печаль, проблеми.
Він врятує й твою душу
Будеш ти благословенний.

 

Додав: iakhnevich (18.12.2018) | Автор: © Галина Яхневич
 
Розміщено на сторінці: Вірші для дітей

Поділіться цією публікацією у Фейсбуці:
Переглянули твір - 2267 чол.
 
  
   у Вас # закладок
Автору за твір:

 


Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0

Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
Войдите:
avatar

ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
А риба сама скинула кості
Maksymovych: Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє. 

"А риба сама скинула кості"

*** ти точно не схибив?***
Ludmilka: Щиро вдячна за тонке розуміння написаного мною!!!

Не просто Кохана, а близька і рідна…
Nemo: Дякующиро, Василю, пишу, як відчуваю... і всім навколо бажаю Щастя...

*** ти точно не схибив?***
virchi:
Мова вірша піднесена, що підкреслює значущість втраченого. Але за високим стилем читається жива людська драма - про довіру, яку не виправдали, про дар


     

Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)
    Увійдіть на сайт...
    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz