Конвалії
Конвалії під матусиним віконечком. Манить п'янкий, заворожений аромат. Викупані дощиком,зігріті сонечком, кличуть донечок, зірочок в сад. Але донечки як птахи, на чужих берегах оселились. Матусине серденько в журбі, на конвалію сльоза покотилась. Самотньо снують не веселі думки. Линуть в край далекий. Усмішки милі,чарівні, матуся з нетерпінням чекає в інтернеті.. Але віра в душі не гасне, що Господь відкриє благодатне віконечко Очі засяють радістю, щастям . Матуся обійме і пригорне до серденька донечок. Де зачекався вишневий сад. І конвалії розносять п'янкий аромат..
Додав: natasha00125 (03.05.2021)
| Автор: © Солодчук Наталія
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : Так воно і є. З дитинтьва навчена дякувати ГОсподові за все, що мают. Та війна дала зрозуміти, що це потрібно робити щомиті...
virchi : Твір наповнений світлом, як молитвою за те, що багато хто сприймав як буденність, але тепер – як подарунок. Прості слова набувають сили, коли за ними
virchi : Який милий і світлий вірш! Після всіх важких тем про війну та біль - тут відрада (не в мінус іншим віршам про страждання народу!) . Ви створили
virchi : Так, маєте рацію. На відстані усе інакше, але справжній біль і страждання - тут, на Батьківщині
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА