В ранковій небесній блакиті
Біленькі хмаринки пливуть
І змінюють кожної миті
Свій образ і вибрану путь.
Жене їх вітрище пихатий
В далекий, небачений світ.
Уміють хмарки обертатись
У дивний казковий нарід.
Прямісінько над головою
Якийсь чолов"яга пливе,
Погрожує всім булавою.
Обличчя у нього криве.
Ген, киця сидить в капелюсі.
У неї на хвостику бант.
За нею - корівка на лузі,
Ягня й старомодний сервант.
Цікаві, веселі мавп"ята
Замріяно дивляться вниз.
А далі прямує завзято
Хмаринка, е...ні, то - карниз.
Пронісся табун білих коней
По небу галопом і зник.
За ним поспішає ще сонний,
Розлючений чимось, візник.
Ведмеді, вовки, крокодили,
Слони, велетенський дракон
По небу також походили,
А потім - у цирк, на поклон.
Ов-ва! Голова королеви
В короні (ну, чистий кришталь!).
Поважно ступають два леви,
Несуть у зубах пишну шаль.
Кудись чимчикують манірні
Панянки і купа собак.
Ні, рибки то, дивні, химерні.
Ой, в небі такий кавардак!
Які небеса дивовижні!
Фантазії буйство без меж.
В просторах, нам даних Всевишнім,
Хотіла б я плавати теж.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
leskiv: Мені сподобався ваш вірш щирістю, відвертістю. Але маю сказати, що на старості років, попри всі негаразди, які в мене бувають, мені не вистачає лише одного: життя без війни у цій країні.
та
у Вас 
0
