Шиншила шубку швидшо шила, Шматочки зшилися у шати, Та так з шиттям вона спішила, Що хвіст пришила не на жарти… До швачки пішки шовкопряди Пришурхали шульгу втішати, Нашарудівши на шараду: В житті, шитті не поспішати… На шум шиншили втішні шершні, В саду обсівши вишні, груші, Об’ївши стигліші черешні, Позловтішались, вражі душі… І лиш одна щербата мишка, Не вчивши жити й шити шати, Лишила швачку, тишком-нишком, У шубці з хвостиком кошлатим….
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Дуже сильний, гострий і водночас глибокий вірш. У ньому відчувається не просто критика, а біль за правду, справедливість і відповідальність перед людьми. Особливо влучно з
virchi:Дуже образний і глибокий вірш. 🌿 Стільки різних перевтілень — і зрештою все одно повернення додому. Особливо сподобався фінал: простий, але дуже сильний. ❤️