в далекому лісі,
зозуля кує.
з вершини її величного дуба,
сова свою відповідь їй дає:
"куку- пугу, куку- пугу,
куку-пугу, куку.
куку- пугу, куку- пугу,
куку-пугу, куку."
А ти, коте, йди, йди,
І малого не буди!
А ти, коте, не бурчи,
А ти, дитя, спи, мовчи.
Я не бурчу, не скачу,
За своєю бідою плачу:
Бабка медок злизала,
На мене, котика, сказала.
Люлі, люлі, люлі,
Пішов кіт по дулі,
Поморозив лапки,
Поліз на платки:
Стали лапки грітися,
Нема коту де дітися.
А ти, коте, йди, йди,
І малого не буди.
О котрій годині на луг?
Коли жайвір угору злетить.
О котрій годині вечеряти?
Коли зірка запалахкотить.
Перш ніж жайвір злетів угору,
він уже почув мою косу;
вже була тисяча зірок,
ми витирали росу.
Росо, росо на траві,
роса на твоїм чолі
-
поспи, жайворе, пташино,
завтра довше хоч на хвилину!
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")