Та кого ж це обирати? –
У дочки питає мати.
- Обери людину справи,
Як сусід Іван казав…
Ну, а як її вгадати?
Бачиш скільки кандидатів…
Ой, боюсь, що помилюся…
Краще б хтось та підказав.
Їх почув один молодик,
Що назустріч йшов по сходах:
- Потребуєте поради?
Можу вам допомогти…
Ось, погляньте, є людина,
Що і в полум’я порине,
А, як треба, і загине,
Та досягнеться мети.
Ой, нащо ж життя втрачати?
Аж здригнулась бідна мати:
- Треба викреслити з списку,
Та нехай собі живе!
Відійшов молодик з сумом.
Мати вголос думу дума:
- І старе було не краще,
Та чи краще є нове?
- Заспокойтеся, матусю, -
Чоловік сказав в кожусі:
- Нова справа, добра справа!
Ось, погляньте – комерсант.
Усього досягсь для себе,
То й для вашої потреби
Прошибе і стінку лобом,
Бо у цьому він талант!
- Стінку лобом, а як стінка
На людей та на будинки
Упаде – і все потрощить…
Та нехай уже стоїть!
Відійдіть заради Бога!
Лоб такий – це ні до чого
Ось і двох уже позбулась,
Та й не знаю що робить.
Підійшла тендітна жінка:
- Перепрошую, хвилинку!
А скажіть мені, будь ласка,
Нащо нам чоловіки?
Стать жіноча розумніша!
Оберіть оцю – і ліпше
Підуть враз у нас всі справи,
А як ні, то навпаки!
Мати блимнула очима:
- Ой, спасибі, що навчили.
А і справді, що жіноцтву
Вже до влади час іти…
Чоловіцтво так втомилось,
Що усе пересварилось.
Тільки жінка нині владна
Хоч чогось та досягти.
Мати впевнено прямує
Та й за жінку голосує,
І дочка…, а там всі люди
Стали жінку обирать.
Посміхнулась донці мати:
- Хто б і міг передбачати…
Зміна влади – чоловіцтву
Час настав відпочивать
1995
| 
у Вас 
0
