В незміряний простір Замріяний погляд, Неначебто постріл, Я падаю поряд З обвугленим дахом… Пройде лише мить, і Загубленим птахом Сягну я блакиті. Пірну попід хмари, Полину у вирій… Бувайте, примари! Плазуйте, безкрилі!
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:
Переглянули твір - 1685 чол.
у Вас # закладок
Автору за твір:
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
