ПРО ЗУХВАЛУ ГАВУ

Поводилась зухвало гава,

Тому не втрималась і впала.

Але не вбилась, а вціліла,

Бо вельми дужі мала крила.

Змахнула ними і злетіла,

Об землю не розбивши тіла.

Знов на верхівку всілась гава,

Та й дивиться на світ зухвало.

А ми без крил — давайте ж, діти,

З повагою на світ глядіти.

21 вересня 2013