Вовк на сповіді
Прийшов сповідати,
Вовк свої гріхи,
До священика,
За вбиті вівці всі.
Священик радісно прийняв,
Вовка бажання ці,
Бо сам він постраждав,
Вовк з’їв його вівці.
І довго сповідував,
За кожну він вівцю,
Щоб вовка очистити,
Освятити його душу.
Бо не мало овець,
Він в нього з’їв,
Через цього вовка,
Він дуже потерпів.
На праведну дорогу,
Він вовка довго наставляв,
Що він його замучив,
І вовк їсти забажав.
Вовку надоїли проповіді ті,
Бо в животі занили,
І голову морочать,
Пусті його кишки.
Став він розглядати,
На всі чотири сторони,
І у вікні він забачив,
Що пастухи овець вели.
А отець все наставляє,
І читає проповіді свої,
Він думок вовка не знає,
Що вони вже зовсім не святі.
Тут вовк отця зупиняє:
«Кінчай проповідь свою,
Бо залишуся без вечері,
Через тебе, я з голоду помру».
Скільки вовка не сповідуй,
Він думає про своє,
Як кусок м’яса відірвати,
І набити черево своє.
І деякі люди, як ті вовки,
Що серед нас живуть,
Сповідуються перед людьми і Богом,
Але, свого куска м’яса ждуть.
Додав: nagornyjj (29.08.2016)
| Автор: © Володимир Михальнюк
Ключові (? ): вовка , байка , Сповідь.
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : Так воно і є. З дитинтьва навчена дякувати ГОсподові за все, що мают. Та війна дала зрозуміти, що це потрібно робити щомиті...
virchi : Твір наповнений світлом, як молитвою за те, що багато хто сприймав як буденність, але тепер – як подарунок. Прості слова набувають сили, коли за ними
virchi : Який милий і світлий вірш! Після всіх важких тем про війну та біль - тут відрада (не в мінус іншим віршам про страждання народу!) . Ви створили
virchi : Так, маєте рацію. На відстані усе інакше, але справжній біль і страждання - тут, на Батьківщині
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА