Сварилась різна живність на болоті,-
Нема чомусь у них порядку й годі.
- Де влада тут? - пищав комар із висі.-
Царя усім нам треба, як у лісі!
- Потрібен рідний, свій, близький хоча би.-
Горлали день і ніч сусідам жаби.
- Нас більше є! - гуділи їм комахи.
- А ми мудріш, сильніш. - сміялись птахи.
І більшість наче згодилась охоче,
Що чаплю на царя болота хочем.
Та жаби хитрі: треба ж свій по духу,
В кінці кінців обрали всі ропуху.
Хоч мудрих слів не може в неї бути.
Зате завжди її повсюди чути.
Отак в житті в начальство пруть брехливі.
Не мудрі, ні. А більш чомусь крикливі.
В десяточку! В кого підвішаний язик - той і начальник.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Ви знову торкнулися теми, яка є однією з найскладніших у людських стосунках - любові без взаємності, але без гіркоти, а з глибокою повагою до почуття як такого.
virchi:Ви підняли тему, яка є однією з найгостріших у нашому суспільстві - бідність людей похилого віку. Ваша поезія б'є точно в ціль, викликаючи глибоке співчуття та обуренн
у Вас 
0
