Αʹ.
Птах був, що золоті яйця зносив коштовні.
Його хазяїн у ньому думав одкрити
Злота шматок, яєць причину несправжню.
Розтявши тіло, уздрів природу там схожу
В усьому на инші; одразу мислячи взяти
Багатства силу, поспішаючи здуру,
Малого позбувся прибутку він раптом.
Ὄρνιθος ἀγαθῆς ᾠὰ χρυσᾶ τικτούσης
ὁ δεσπότης ἐνόμισεν ἐντὸς εὑρήσειν
χρυσοῦ μέγιστον ὄγκον, ὅνπερ ὠδίνειν·
θύσας δὲ ταύτην εὗρε τὴν φύσιν πάσαις
τὰ πάνθ' ὁμοίην οὖσαν. ἀθρόως δ' ἕξειν
μέγιστον ὄλβον ἐλπίσας τε καὶ σπεύσας
ἀπεστερήθη τοῦ τὰ μικρὰ κερδαίνειν.
Βʹ.
Яєчка золоті щодня курочка відкладала.
Ти, певно, скажеш: “Золота у ній було чимало!”
Так думав і господар, тож зарізав бідолаху,
Але знайшов лиш те, що кожному властиво птаху.
І от що хоче нам сказать офіра ця жахлива:
Лиш яйця протухлі породжує жадоба хтива.
Από μια κότα αβγά χρυσά παίρνει ο κύριός της.
Βρε, λες χρυσάφι αρκετό να βρίσκεται εντός της;
Αυτήν τη σκέψη κάνοντας, την πιάνει και τη σφάζει –
μα βρίσκει μόνον έντερα· στις άλλες κότες μοιάζει...
Και να τι θέλει να μας πει της κότας η θυσία:
πως κλούβια αβγά μόνο γεννά του ανθρώπου η απληστία.
|