відьма,
ведена, відома,
яка має цапа вдома,
усе відає і знає,
на мітлі вночі літає,
і у ступі із пластмаси,
має час, немає маси,
має шмаття і манелі,
виступає на панелі
серед інших карґ і чародійок,
які чвари й чари сіють,
має хвіст, який ховає,
про той хвіст лиш цап той знає,
і шугає поміж зір-
ні то- баба, ні то-звір.
все заплутує у мотлох,
у клубки, кладе у купи,
нагромаджує все сміття,
і живе вже два століття,
та боїться рути-м'яти,
часнику, осики, хрону,
а, як тільки щось не так-
відьми стануть в оборону.
у вогні не згоряє,
бо надчари чарів знає,
у воді не потопає,
лиш злітає й випливає.
очі має завидющі,
жабовидні, як в корови,
ввечері летить на лови
нових душ молодиків,
щоби відьму побороти,
май при собі трьох кілків,
із осики і із дуба,
із берези і із вільхи,
із ялиці і із липи-
як занюха, впаде в грипу,
як відчує, то втече-
плюй тоді через плече.
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:
Переглянули твір - 1633 чол.
у Вас # закладок
Автору за твір:
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
