Проголосила бум реформ «команда проффесійна»:
На першім місці в списку тім кілком стоїть
пенсійна.
Не до вподоби горлаям ота реформа клята:
Гуде вже поспіль третій день верховна панська
рада.
З трибуни бас гучний луна одного із обранців:
− Чи не здається вам, братва, що тих старих
засранців
В князівстві нашому чомусь нахабно забагато
І надто важко для казни їх всіх прогодувати.
Ми й так обклали чернь усю оброками без ліку
Та все одно не вистача на пенсії по віку.
Волає інший:
− Це тому, що в нас
дурні програми
І смерди йдуть на
пенсіон практично пацанами.
У них ще вуса ледь
ростуть, по шість десятків лише,
А вже від панщини
біжать, щоб не робити більше.
Трясе губою третій пан:
− Я знаю, що робити:
Потрібно пенсії хлопам
узяти й відмінити!
Ну звісно треба якось
так обставити це хитро,
Щоб на папері все було (карлючки,
коми, титри),
І кожен право мав своє
на гривню і копійку,
Але реально всіх стрижем
під нитку і лінійку.
Я пропоную ось таке без
шуму і мороки:
Давайте стаж робочий
всім продовжим до ста років.
− Але ж до пенсії тоді,
– хтось ляпнув несміливо.
− Уже ніхто й не доживе.
Це трішки некрасиво…
А «реформатор» за своє:
− Скажу я
лаконічно:
Зате державі зиск який − і дешево й практично!
Ми залатаємо усі дірки-латки в бюджеті
І приклад наш передовий покажемо планеті.
Оре хай кожен до ста літ допоки сили має:
Захоче жити – поживе, сконає − то сконає.
Під дружний регіт, бравий свист і жартики солоні
Реформу панство прийняло й заплескало в долоні.
Могутня мудра і свята верховно-радська сила −
Суспільство хворе і старе за мить омолодила.
Сидить чотириста панів – «зелених» мільйонерів.
Їм ваші долі та життя – лиш клякса на папері.
Про власні пуза і зади натхненно тільки дбають,
А ви їх виберіть іще – то вже і закопають.
© Copyright: Гнат Голка
|