|  
 Проголосила бум реформ «команда проффесійна»: На першім місці в списку тім кілком стоїть
пенсійна. Не до вподоби горлаям ота реформа клята: Гуде вже поспіль третій день верховна панська
рада. З трибуни бас гучний луна одного із обранців: − Чи не здається вам, братва, що тих старих
засранців В князівстві нашому чомусь нахабно забагато І надто важко для казни їх всіх прогодувати. Ми й так обклали чернь усю оброками без ліку Та все одно не вистача на пенсії по віку. Волає інший: − Це тому, що в нас
дурні програми І смерди йдуть на
пенсіон практично пацанами. У них ще вуса ледь
ростуть, по шість десятків лише, А вже від панщини
біжать, щоб не робити більше. Трясе губою третій пан: − Я знаю, що робити: Потрібно пенсії хлопам
узяти й відмінити! Ну звісно треба якось
так обставити це хитро, Щоб на папері все було (карлючки,
коми, титри), І кожен право мав своє
на гривню і копійку, Але реально всіх стрижем
під нитку і лінійку. Я пропоную ось таке без
шуму і мороки: Давайте стаж робочий
всім продовжим до ста років. − Але ж до пенсії тоді,
– хтось ляпнув несміливо. − Уже ніхто й не доживе.
Це трішки некрасиво… А «реформатор» за своє: −  Скажу я
лаконічно:  Зате державі зиск який − і дешево й практично! Ми залатаємо усі дірки-латки в бюджеті І приклад наш передовий покажемо планеті. Оре хай кожен до ста літ допоки сили має: Захоче жити – поживе, сконає − то сконає. Під дружний регіт, бравий свист і жартики солоні Реформу панство прийняло й заплескало в долоні. Могутня мудра і свята верховно-радська сила − Суспільство хворе і старе за мить омолодила.    Сидить чотириста панів – «зелених» мільйонерів. Їм ваші долі та життя – лиш клякса на папері. Про власні пуза і зади натхненно тільки дбають, А ви їх виберіть іще – то вже і закопають. 
  © Copyright: Гнат Голка
 |