Красень наш, єдиноріг, Відшукав лепський нічліг. Між щілинками коралів, Спочиває, в чудо залі.
У синім морі, дивина, Гребінці стирчать із дна. Морський жолудь розцвітає, Прилив радісно стрічає. А як море, відступило Дно з пісочком відкрило, Черепашечки закрились, І тихенько,притаїлись.
Морська чудо-зірочка, Краля-лице мірочка. Візитерів запросила, З них і юшку наварила.
Риби - жваві мовчуни, Знають, лише букву И. Імена коли давали, Букви, всенькі розібрали. На гачку висіла, И, Мудрі риби - утекли.
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:
Переглянули твір - 2399 чол.
у Вас # закладок
Автору за твір:
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за
у Вас 
