В небі місяць світить ледь народжений,
Очі виїдають сльози й дим,
Линуть в небо градом стріли-постріли
Яструб крила знову розпустив.
Не кричи, не вийся в небі нашому,
А лети і каркай для своїх!
Шаленіє ворог,не зігнуть йому
Ані не зламати нас усіх.
У боях нелегких загартовані,
Кров”ю ми омиті у борні,
Разом Схід і Захід ми згуртовані,
Адже Українці ми усі!
Їм ми не здамося, не зігнемося,
Не відбити в нас охоти жить,
Цілим світом проти зла зберемося,
І зумієм ворога побить.
І зійде над рідною країною,
Сонце щастя, волі і добра,
В цілім світі слава буде линути,
Оди про нащадків Кобзаря.
Буде ворог знищений , покорений
Обходити нас за сотні миль.
Догорає місяць ледь народжений,
А душа солдата рветься в бій!!!
|