Зима у серці, хоч цього й не прагну И(І) намагаюсь Весну знову повернуть. Минає час мій, що сплива в безодню, Але душа до Бога не знаходить путь. Усе мине сьогодні, а чи завтра… Спинивши всесвіту годинник мій, Едемом стане для думок нетлінних Рай, що гріхами трансформується у міф. Це лиш життя моє отак незмінно Іде щомиті відкарбовуючи час, Мій день впаде об ніч спіткнувшись, Осінню нову пісню доспіває птах, Їдкого болю хоч в душі відчувши, Мій вік продовжить у нових життях…
Пані Іванно,користувачі (вони ж і автори)хочуть чути думку кожного читача,не залежно від рівня його професіналізму( я теж далеко не професіонал),пишіть,будь ласка ,вашим думкам будуть раді.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
