Вітаю Вас Гість | RSS
До головної/НОВИНИ САЙТУ | Реєстрація | Вхід Нд, 15.06.2025, 16:44
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1073]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [135]
Аудіовірші [49]
Українцям [2704]
Вірш-пісня [549]
Вірші про Україну [1485]
Вірші про рідний край [812]
село
Вірші про мову [227]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
акровірші на форумі
Байка [107]
Загадки [16]
Верлібр [144]
верлібри на форумі
Елегія [51]
елегії на форумі
Історичні вірші [289]
вірші про голодомор, вірші про історію народу
Вірш-усмішка [1008]
гумор
Вірші про сім'ю [402]
сім'я у віршах, вірші про батьків
Вірші про рідню [154]
вірші про брата, вірші про сестру
Вірші про жінок [664]
вірші про маму, вірші про дружину
Вірші про чоловіків [115]
вірші про батька, чоловік
Вірші про військових, армію [219]
вірші про захисників Вітчизни, про армію та військо
Вірші про Перемогу, війну [416]
Перемога, війна
Вірші про кохання [3431]
Вірші про друзів [714]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [60]
випускний вечір вірші
Вірші про професію [85]
Вірші про eмiгрантів [146]
Вірші в перекладі [714]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
спортивні вірші
Вірші про природу [1223]
вірші про квіти, вірші про ліс, вірші про дощ
Вірш-тост, вірш-привітання [122]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [25]
Релігія [342]
Щастя - ... [602]
Жінка - ... [265]
Життя... [4530]
Філософам [1314]
Громадянину [922]
Метафізика [159]
Опитування для Вас:
Що Ви частіше робите у часи душевних розломів?
[ Результаты · Архив опросов ]
Всего ответов: 787
ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Вірші про рідню
 

ДІД

Дідові думки гіркі,
Як осінні огірки,¬
В щелепах зубів немає,
А вже хліб такий глевкий.

- Діду, - жартома кажу,
Дайте Вам хоч відкушу!
Він серйозно: -Як не зможу,
Все до миски покришу.

Ти давно не молодий,
А вже був і є дурний,
Як твій батько - вічний сором,
Хоч і син найстарший мій.

Що базікать, - наливай!
Добрий в мене самограй!
Ллю із пляшки - лютий сморід,
Хоч і вуха затикай.

Будьмо, діду! - я хильнув,¬¬
Все, що знав, за мить забув.
Ну й пекуче, ну й звіряче,
Мов гадюку проковтнув.

Дід сміється: -Ти слабак,
Як і всі по тих містах!..
Все б шампанське, все б лікери,
А по-справжньому - ніяк!

Ще хильнули - дід ожив:
- Ну, онучку, розкажи,
З чим до мене ти приїхав,
Та всю правду - не бреши!

Я б і радий не брехать,
Та чи можу я сказать:
Баба з місяць, як померла,
То й не треба і чекать.

Взимку в нас вона жила,
А весною до села
На все літо поверталась,
Бо без діда не могла.

Хоч і диркались вони,
Хоч бували й стусани,
Але щоб ворогувати,
То вже, Боже, борони!

Підступаю так і сяк,
А до справи аніяк,
- Чув я, діду, відкривають
У селі новий продмаг.

- Відкривають, - каже дід,
Та ходить туди не слід,
І обдурять, і обважать,
Бо в завмагах - мій сусід!

- Чув, що кум ваш оженивсь.
- Та вже б краще він втопивсь,
Ось і зараз у лікарні ¬¬¬
Кажуть - чимось отруївсь.

Хитру штучку кум узяв,
Як не збагрить, то пропав!
Не отруїть, так придушить.
Я ж його попереджав!

Все їмо - не наїмось,
Все п'ємо - не нап'ємось,
А про бабу ані слова,
Мов заборонив нам хтось.

Раптом дід мені сказав:
- Ви мовчали, а я знав.
Уві сні мені являлась...
Впав на стіл та й заридав.

Дідові думки гіркі,
Як осінні огірки,
А надворі тепло, ясно,
І хмарки, мов килимки. .

Вишня під вікном цвіте,
Баба по воду іде,
А назустріч двох дівчисьок
Мати за руки веде.

Я сидів, ніяковів –
Все б для діда я зробив.
Та безсилий перед смертю
Не знаходив втішних слів.

Склянку повную налив,
Дідові в кулак встромив:
- Хай земля їй буде пухом!
Дід здригавсь увесь - та пив.

Рік минув, як все мина.
Тільки в скронях - сивина.
- Татку, татку, дід приїхав!
Із порогу вже луна.

А у кухні дід сидить,
З нетерплячки аж тремтить:
- Ну, онучку, й самограйчик !
Мов той спирт, - аж сам горить.

Що базікать - наливай!
А без баби всьому край!
Як помру, то ти, хоч зрідка
Свого діда споминай... .

1990-1995

Додав: вершник (17.04.2012) | Автор: © ЮРІЙ ІВАНОВ
 
Розміщено на сторінці: Вірші про рідню

Поділіться цією публікацією у Фейсбуці:
Переглянули твір - 1972 чол.
 
  
   у Вас # закладок
Автору за твір:

 


Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0

Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
Войдите:
avatar

ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
А риба сама скинула кості
Maksymovych: Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє. 

"А риба сама скинула кості"

*** ти точно не схибив?***
Ludmilka: Щиро вдячна за тонке розуміння написаного мною!!!

Не просто Кохана, а близька і рідна…
Nemo: Дякующиро, Василю, пишу, як відчуваю... і всім навколо бажаю Щастя...

*** ти точно не схибив?***
virchi:
Мова вірша піднесена, що підкреслює значущість втраченого. Але за високим стилем читається жива людська драма - про довіру, яку не виправдали, про дар


     

Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)
    Увійдіть на сайт...
    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz