НАБЛИЖЕННЯМ ВЕСНИ ДУША ЖИВА
Від ранніх присмерків до пізнього світанку Наближенням весни душа жива Кватирку розчинивши, крізь фіранку Сердитий вітер в хаті завива. Та марно виєш - тут не Дніпр широкий. Даремна наполеглевість твоя, ...І хто ти є, коли втрачаєш спокій, Такий же безпритульник, як і я. Ні родичів, ні друзів, знаних здавна, Ні батьківської хати над Дніпром. За нами не заплаче Ярославна, Як і удвох потрапимо в полон. Вгамуйсь, та поговоримо тихенько Розмови висточить на всю зимову ніч. Ми близнюки - ні батечка, ні неньки, Том вовчий скигл, то наш єдиний клич 1997
Додав: вершник (17.05.2012)
| Автор: © Юрий Іванов
Розміщено на сторінці : Вірші про рідню
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте :
Переглянули твір - 1977 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
leskiv : Хороший вірш, але не все в цьому світі, думаю, робиться по волі Божій. На жаль.
leskiv : Дякую за привітання.
Вас вітаю з Різдвом й НОвим роком,
Хоч у гості зайшли Ви наскоком.
ZhasminVKanoe : Поетеса метка з Кропивницького
Удалася до віршика дітського.
Вийшло трохи зажурно,
Бо воюєм задурно —
Наче п'єса
* Марка Кропивницького!
*
Сайту виповнилось 6549 днів