ВІРШ " МІЙ САД"

Вже дозрівають яблука в саду,

Красуючись червоними боками,

Я завжди в свій чарівний сад іду

Із мріями,надіями,думками.

Мені так любий мій старенький сад,

Він мені душу завжди звеселяє,

Бо це батьки наводили тут лад,

Бо це про них тут пам'ять не згасає.

Ось вишенька,що мама посадила.

Що на весні так буйно зацвіла.

Спасибі,мамо,що народила,

Що всю любов мені ти віддала.

Ось груша тата, до неї підійду

Обніму її,тата пригадаю

Мені здаєтьсяч тут вони.в саду

З любов'ю кожний день вас споминаю.

Мої батьки- за вами я сумую

Ви ж любили мене більше за життя

Тужу за вами і завжди жалкую,

Що ви пішли від мене в небуття.

А на землі погожий літній день

Багато в ньому світла і тепла

і сад мій розквітає від пісень,

Та тільки жаль,що вас тут вже нема...