Боляче...
Боляче
Ось і моя старенька хата.
Так рідно десь запахла м’ята.
Гіркий свій запах розливає
Калина. Пісню я співаю...
Тихенько-тихо пісня ллється
Без слів. І знов мені здається,
Покличе зараз мене мати
З родиною за стіл сідати.
Та тільки — ні. Нема родини...
Немає батька, брата... Нині
Живе друга сім’я в будинку,
Тому зайду, як гість на хвильку.
Згадаю подумки я маму...
Слова її були бальзамом.
Портрети... Плачучи, вітаю,
Болить... На частки серце краю...
Всіх щиро, лагідно любила.
На жаль, їх доля загубила.
Сумує красноталь за ними,
Такими рідними, близькими...
25.05. 2005 рік
Світлина з інтернету
Додав: kraynyuk46 (11.08.2016)
| Автор: © Крайнюк Надія
Розміщено на сторінці : Вірші про рідню
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 2145 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 2
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : А инасправді і бачать, і чують.. та споглядать. Єдине, мабуть, забувають, що їхня хата не скраю, а й наступна після нашої...
klavysjka : На превеликий жаль... Тиша насторожую. лякає...
klavysjka : Щиро дякую! Так авоно і є. Любов і ненависть... Ніколи про таке не могли й подумать...
klavysjka : Це правда. Так воно і є. Навчились переглядати цінності життя
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА