Ну як Тобі на небі, любий Тату? Чи краще видно: хто ким був і є? Чи встиг Тебе я чимсь розчарувати? Чи так Ти мріяв про життя моє? Без Тебе все змішалося, не просто, Мов вибухом злетіло шкереберть, Лиш Ти умів обходити, де гостро, Підтримати, не плачучи ледь-ледь… З усмішкою Тебе я пам’ятаю, Ти научив і сили й теплоти, Щороку рідше я у снах літаю, Але щасливий, коли там є Ти…
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:
Переглянули твір - 1719 чол.
у Вас # закладок
Автору за твір:
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
