Чт, 21.11.2024, 16:33
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1051]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2699]
Вірш-пісня [546]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [808]
Вірші про мову [270]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [999]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3388]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [316]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4484]
Філософам [1308]
Громадянину [909]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
Що Ви частіше робите у часи душевних розломів?
Всего ответов: 786

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Вірші про рідню
 

Як сумно й печально

Як сумно й печально,
Коли їх нема,
Ні мами, ні тітки Ірини,
Все меншає членів родини,
Хороших людей з України,
Бо кличе їх Бог,
Й забирає їх час,
І усмішки їхні- лише в молитвах,
У вирій полинули,
В місце без болю,
Вони боронили мені волю й долю.
І згадуються їхні пророчі слова,
Й обличчя іще молоді і красиві,
Неначе оті волошки на ниві:
Усе нам робили, щоб були ми щасливі .
Ми молимось тихо у смутній печалі,
У тузі на серці, з сльозами в очах,
І бачимо їх у снах по ночах,
І гірко, і солодко, і тяжко,
Вони відлетіли, немов оті пташки,
Махнули крилами, майнули у небо,
А так було часом нам дуже їх треба...
Прощайте, простіть, нам дозвольте молитись,
Любити вас завше у спогадах чистих,
Торкати вервиці тужливе намисто,
Ходити у церкву врочисто,
І брати причастя по сповіді денній,
І дякувать тітці і рідній нені
За те, що змогли ми в житті мандрувати,
Робити добро і зло забувати.


Іван Петришин

Додав: ivanpetryshyn (14.10.2022) | Автор: © Ivan Petryshyn
 
Розміщено на сторінці: Життя..., Жінка - ..., Вірші про рідню

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 1918 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
ruhlyvy: Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве!

leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect



     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz