Мій батько був поетом,
О, ні, не знаменитим,
Простим, сільським естетом,
Але талановитим.
А тільки так ведеться,
Що вибитися в люди
Таланту не вдається
В усі часи і всюди.
Потрібно мати гроші,
Везіння чи посаду,
А ще - людей хороших,
Щоб не знущались гади.
А батько жив у вІршах.
Душа була лірична,
У мріях щасливіша,
У справах непрактична.
Я помічала часто:
Хто має дар від Бога,
Тому Він одночасно
Дає важку дорогу.
А батька на дорозі
Зелений змій-спокусник
Підстерігав і "друзі":
То заздрий, то розпусник.
Його вірші "богема"
"Запозичала" радо.
Один украв поему
І став лауреатом.
Ба, навіть знаменитим.
Як совісті нітрішки,
То будеш завжди ситим,
Мов котик, що з"їв мишку.
О, люди! Віроломство
І заздрість не щезають
І часто мстять потомству
Поета, не вгавають.
Послухать язиків злих:
Краду вірші у тата
І під своїм ім"ям їх
Друкую. Брешуть гади!
Ох, сердився мій тато,
Коли в дитячі рОки
Робила я завзято
До Музи перші кроки.
Казав:"Дурниці - все то,-
Мій бідолашний тато,-
Ще одному поету
В цій хаті не бувати."
Та я не поетеса.
Не вІзьму гріх на душу.
Не крАду і "дантеса"
Чекати я не мушу.
Так спочивай же в мирі
Вже тридцять років поспіль,
Мій батьку. В тій "квартирі"
М"яка хай буде постіль.
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:
Переглянули твір - 783 чол.
у Вас # закладок
Автору за твір:
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
