ЕЛЕГІЯ
Вже сонце похилилось за горою , Хмарки у сни поглядують нічні , Кохана ! може тужиш ти за мною , Прийди до мене й це мені скажи … Вже мрії щастям в гнізда полягали , Пташки заводять пісні голосні , Про мене чом кохана не питала , Тому мабуть і пісні ці сумні … Немає ранків … - тиша вечорова , Немає снів лиш туга у душі , Мовчить у снах моя нічна діброва , Мов сни десь розлетілися пташки … Лише десь пошепочуться у травах , Надії мої згублені в сльозах , -- Ти не прийшла любов моя кохана , Десь загубилась в тихих вечорах … 8 червня 2012 р.
Додав: karas (08.06.2012)
| Автор: © Іван Українець .
Розміщено на сторінці : Вірші про кохання , Елегія
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 2984 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 5
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : А инасправді і бачать, і чують.. та споглядать. Єдине, мабуть, забувають, що їхня хата не скраю, а й наступна після нашої...
klavysjka : На превеликий жаль... Тиша насторожую. лякає...
klavysjka : Щиро дякую! Так авоно і є. Любов і ненависть... Ніколи про таке не могли й подумать...
klavysjka : Це правда. Так воно і є. Навчились переглядати цінності життя
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА