О, Божечки! Та що у
нас за доля?
Життя - страшна
невпинна круговерть.
Б'ємось у ній, згасаючи
поволі,
Ув'язнені в житті,
приречені на смерть.
Хіба на те і розум в
нас, і мрії,
Сумління чуйне,
лагідна душа ,
З-за чорних хмар ні зірки, ні надії,
Спинивсь в пітьмі -
куди і як рушать?
Життевий віз стоїть
ущент розбитий,
Тяжкі думки переповняють
вщерть .
Ув'язнений в
житті повинен жити
І гинути приречений
на смерть.
. 1989
|