* * *
Втопає у тумані день осінній, У золотий убравшись оксамит. Не падають додолу жодні тіні – Завіса хмар укрила краєвид. Летить по вітру жовте листя косо – Вже й заметіль на обрії густа… Доземно припадають чорні коси І усмішкою світяться уста. Хоча це мить, лиш мить – одна-єдина, Але й вона не піде в небуття: Бо і в дощі, і в люті хуртовини Ми прагнемо не смерті, а життя. 1999 – 2013
Додав: kyseljov (01.09.2013)
| Автор: © Юрій Кисельов
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 2
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
kraynyuk46 : Дякую за вірш, пані Таміло! Ваша правда, "кровосісі" нашої Неньки ще не перевелися, і чи переведуться взагалі. ***Вітаю з Новим роко kraynyuk46 : Дякую, пані Таміло! Вітаю Вас з Новим 2026 роком! leskiv : Дякую. Писала вірша, думаючи про міндічів(бліх) у нашій країні, які не дають Україні (Коту) нормально жити.
leskiv : Приєднуюся до ваших побажань усім українцям.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА