* * *
Втопає у тумані день осінній, У золотий убравшись оксамит. Не падають додолу жодні тіні – Завіса хмар укрила краєвид. Летить по вітру жовте листя косо – Вже й заметіль на обрії густа… Доземно припадають чорні коси І усмішкою світяться уста. Хоча це мить, лиш мить – одна-єдина, Але й вона не піде в небуття: Бо і в дощі, і в люті хуртовини Ми прагнемо не смерті, а життя. 1999 – 2013
Додав: kyseljov (01.09.2013)
| Автор: © Юрій Кисельов
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 2
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
ruhlyvy : Пане Іване, Ви страшенно усе перебільшуєте! Але те Ваше ОСОБИСТЕ бачення Америки, яку Ви, як я зрозумів, так само страшенно, любите! Ось Ви стверджуєт ruhlyvy : Пане Іване, Ви страшенно усе перебільшуєте! Але те Ваше ОСОБИСТЕ бачення Америки, яку Ви, як я зрозумів, так само страшенно, любите! Ось Ви стверджуєте: &quo ivanpetryshyn : Ой, не усі в Америці їдять "сміття"! Це- неправда. Лікарі завжди дають поради і з дієти, і з лікування, і зі здорового способу життя. Зараз, кожна клініка має свій і virchi : Воістину Воскрес Христос! Дякую за публікацію!
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА