Пн, 07.07.2025, 16:28
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1074]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [135]
Аудіовірші [49]
Українцям [2705]
Вірш-пісня [549]
Вірші про Україну [1485]
Вірші про рідний край [812]
Вірші про мову [228]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [107]
Загадки [16]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [289]
Вірш-усмішка [1010]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [154]
Вірші про жінок [666]
Вірші про чоловіків [116]
Вірші про військових, армію [219]
Вірші про Перемогу, війну [416]
Вірші про кохання [3434]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [60]
Вірші про професію [85]
Вірші про eмiгрантів [146]
Вірші в перекладі [714]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [122]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [25]
Релігія [343]
Щастя - ... [602]
Жінка - ... [265]
Життя... [4535]
Філософам [1315]
Громадянину [924]
Метафізика [159]
Опитування для Вас:
Чи заповнюєте при публікації поле КЛЮЧОВІ слова/ТЕГИ?
Всего ответов: 162

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Елегія
 

НА ОСОННІ

Вечори у сумі,

Ночі у безсоні,

Кісточки прогріти

Вийду на осонні.





Марні сподівання,

І надії марні.

Перші вересневі

Дні такі безхмарні.





А мені на призьбі,

Тепло та невтішно.

Я не сьогоденний –

Я давно колишній.





Сунуть в небі хмари

Слід за журавлями.

Як же розминувся

Я, любенькі, з вами?





Як же загубився

У людському морі,

Що мене, мов тріску,

Занесло у горе.





Сонячно, та в серці

Чорна хмара зріє,

Що душа слабенька

Проти неї вдіє?





Ой, літа, літочки,

Певно вже останні.

Скоро не побачу

Неба на світанні,





Скоро не почую

Співу соловейка,

Скоро не відчую,

У грудях серденька.





Сумно, ох і сумно

Жити в самотині,

Що ж його робити

Літній вкрай людині?





Сонечко прогріло

Всі мої кісточки,

Знов зазеленіли

В далині горбочки.





Підіймусь я з призьби,

Та й пошкандибаю,

Крізь садки вишневі,

Крізь лани безкраї.



 

Додав: вершник (28.04.2014) | Автор: © Юрій Іванов
 
Розміщено на сторінці: Елегія

Поділіться цією публікацією у Фейсбуці:

Переглянули твір - 1464 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 3
avatar
1 Asedo1949 • 16:39, 28.04.2014 [Лінк на твір]
Гарно, хоч і сумно, а жити маємо до останнього кроку, до останнього подиху, бо іншого виходу нема. Нехай весна Вам принесе сонячного тепла, радості і багато приємних новин! 55555
avatar
2 miknech • 23:30, 28.04.2014 [Лінк на твір]
Просто з душі. Дякую.
avatar
3 Таля • 02:33, 29.04.2014 [Лінк на твір]
Старість, це стан душі! Думайте молодо то і будете молоді!  Відкидайте сум! Він лиш тягне в депресію! 
respect 55555


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
leskiv: Дякую.

ruhlyvy: Вельми оковирно!  :hands: 

leskiv: Совість завжди не була в пошані, особливо у важкі часи.



     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz