Останній день літа, останній день літа,
І з'явиться осінь до нас непривітна.
Не мати, а мачуха, зла до природи,
Із нею вся зелінь в минуле відходить
А ми, що кохалися тут серед луків,
Прокинемось завтра в обіймах розлуки.
Останній день літа,, вже й дощик дрібненький
З сіренького неба стіка потихеньку.
Йдемо і вслухаємось, як у повітрі
Вщухають приречені задуми літні.
У завтрішній осені все по новому.
Не легкість, не радість, а смуток і втома.
Останній день літа,, отож поспішайте,
Останні даруночки літа приймайте
Усе минає навіть спогади найкращі і надії мрійливі
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Дуже сильний, гострий і водночас глибокий вірш. У ньому відчувається не просто критика, а біль за правду, справедливість і відповідальність перед людьми. Особливо влучно з
virchi:Дуже образний і глибокий вірш. 🌿 Стільки різних перевтілень — і зрештою все одно повернення додому. Особливо сподобався фінал: простий, але дуже сильний. ❤️
у Вас 
0
