Вт, 05.11.2024, 07:32
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1047]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2698]
Вірш-пісня [545]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [808]
Вірші про мову [269]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [108]
Загадки [15]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [290]
Вірш-усмішка [999]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [152]
Вірші про жінок [663]
Вірші про чоловіків [111]
Вірші про військових, армію [211]
Вірші про Перемогу, війну [415]
Вірші про кохання [3384]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [314]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4484]
Філософам [1308]
Громадянину [907]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
Де Ви працюєте?
Всего ответов: 637

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Вірші про чоловіків
 

У ВИРІЇ ЗНИКАЮТЬ ЖУРАВЛІ

У вирії зникають журавлі,

А разом з ними дні зникають  наші…

Лише учора ще такі малі –

Сьогодні ж у загалі вже найстарші.

 

І марно безпорадно  заглядать

До вікон пробігаючих вагонів -

У них сьогодні молоді сидять,

А ми зійшли, прибившись до перонів,

 

Де дні тьмянІ, де дощика нудьга

З’їдає фарби обріїв вогнистих,

Де у низькому небі цятки гав

Кружляючи складаються в намисто.

 

Що наче зашморг, тисне і пече,

Життю, мов кисню, шлях перетинає,

І ось воно застигло, не тече,

А в злагоді із смертю завмирає.

 

Вслухаюсь в невблаганне мертве: Кар-р-р!,

Заплющую важкі набряклі очі,

А на стіні останній календар,

Мов сад осінній, листячком тріпоче.

 

Всі любощі, всі ревнощі давно

Перетворились у родинні фото,

А пам’ять, наче плівка у кіно,

Все рветься, що їй наші всі турботи…

 

Напружитись, навіки зберегти

Ті дивні  риси, хай давно змарнілі…

Хоч у думках останніх осягти,

Усе жадане, неосяжне миле?..

 

Про що шепочуть висихлі вуста,

Кого із ганку виглядають очі,

Для кого ллється пісенька проста,

З якої серце у грудях тріпоче?..

 

У вирії зникають журавлі,

Спалахуючи пір’ям на світанні…

Учора ще такі були малі –

Сьогодні ж дні долаємо останні.

 

12.05.2013

 


Додав: вершник (15.06.2013) | Автор: © Юрій Іванов
 
Розміщено на сторінці: Вірші про чоловіків

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:

Переглянули твір - 2529 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 8
avatar
Журно,щемно,душевно! 55555 У слові "перонів" описка ,певно.
avatar
2 natalka7474 • 14:44, 15.06.2013 [Лінк на твір]
ПАНЕ ЮРІЮ. ДУЖЕ ГАРНИЙ ВІРШ, АЖ ПРОСЛЬОЗИЛАСЯ. ХОЧ ДО ОСТАННІХ ДНІВ ЩЕ ДАЛЕКУВАТО, ТА ХТО Ж ЗНАЄ,ДЕ ВОНИ,ТІ ОСТАННІ ДНІ?  ЗАВЖДИ ЗГАДУЮ СЛОВА МОЄЇ БАБУСІ, ЯКІЙ БУЛО 94 РОКИ І ВОНА МЕНІ ГОВОРИЛА,ЩО ТІЛЬКИ ТІЛО СТАРІЄ, А ДУША,ВОНА ЗАВЖДИ МОЛОДА, І ТІЛЬКИ СПОГАДАМИ ЖИВЕТЬСЯ В СТАРОСТІ.  ДЯКУЮ ЗА ВІРШ.  55555
avatar
Дякую за добрі теплі слова.
avatar
4 Abigel • 15:23, 15.06.2013 [Лінк на твір]
Час минає дуже шивидко... Вірш проникливий. Зачепив за серце.  55555
avatar
5 Asedo1949 • 15:55, 15.06.2013 [Лінк на твір]
Як я Вас розумію, Юрію Олександровичу! Мені теж уже за шістдесят і скільки б хто не заспокоював чи навіть сам собі кажеш - ще рано, а в душі десь закрадається думка, що збиратися пора. Є і в мене вірш на таку тему.

У нерівних боях зараз я – поза грою
І в незвіданий шлях вже ступаю ногою.
Я у світ потайний, майже двері відкрила,
Та здається мені, що не все я зробила…
Що багато ще справ потребують закінчень,
Недоконаних фраз моїх просять засвідчень.
Від не сказаних слів в голові веремія,
І протест у душі йти на зустріч до Змія…
avatar
Дякую за лобрі слова і за вірш. Він тут цілком доречний
avatar
6 Davudenko • 17:17, 15.06.2013 [Лінк на твір]
І марно безпорадно  заглядатьДо вікон пробігаючих вагонів - hands :55555:
avatar
8 freedom • 17:41, 17.06.2013 [Лінк на твір]
П.Юро,дуже гарний життєвий вірш.Немовби все людьське життя пройшло в ньому.Дуже гарно! 55555 hands


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect


leskiv: Щиро дякую. s-7


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz