НАСУВАЄТЬСЯ ДОЩ

Насувається дощ,

Чорні хмари, мов хижі птахи,

Зависають над містом,

Громами гуркочуть,

Всі ідуть по домівках,

А я навпаки

В мить таку у кімнаті

Сидіти не хочу.

Світлофори мигтять,

Шурхотять по бруківці авто,

Люди, сумки відкривши,

Парасольки шукають.

А мене не цікавить

Ніщо і ніхто,

Всі розбурхані пристрасті

В серці вщухають.

Порозбіглись усі,

Мить остання, і хлине потік

На дахи і бруківку,

Роззіллється в чорні колюжі,

Я єдиний у місті

Тепер чоловік,

Що до зливи страшної

Лишився байдужий

Насувається дощ,

Та повільна у мене хода,

І спокійні, без збудження

Риси і рухи,

Що той дощ?

Лиш вода, що мине без сліда

А кохання минуле...

Ой, які ж нескінчені в нім муки.

Вересень 2013