Небагато я мав, небагато,
Та вже дуже радів, щось
хоч мати,
Задля цього на гав полював,
Але жодної ще не спіймав.
Небагато я мав, небагато,
Від матусі шевченківську
хату,
У якій, як маленький
Тарас,
Потерпав я від злиднів
не раз.
Небагато я мав, небагато,
Від бабусі корівку
бодату,
Що не тільки давала обід
Але й роги встромляла
в живіт.
Небагато я мав не багато,
Та згоріла в грозу моя
хата,
А корівка бодата моя
Відшукала собі бугая.
З ним у злагоді рік,
як живе,
А на мене у люті реве.
Гави теж занурились у
небо,
-Турбувати нас, - кажуть,
- не треба.
Не у небо, під ноги
дивись,
Щось і знайдеш під ними
колись.
Небагато я мав, небагато,
Хоч і дуже хотів щось хоч мати.
Та даремне бажання моє
-
Бог нічого мені не дає.
Каже: - Добре, як хочеш
щось мати,
Але зпершу, іди працювати.
Бо неробам і гультяям,
Я ніколи нічого не
дам!!!
Вересень, 2013
|