ПІЗНЯ ОСІНЬ
Сутеніє, пізня осінь,
Все ближче до ночі
Тільки листячко і досі
По гілках тріпоче,
І здається, щось шепоче,
Подає надію,
Я її вловити хочу,
Але як? Не вмію.
Та то я, а ті молодші
З натхненним завзяттям,
Донесуть до місця ноші,
Розпалять багаття.
І на ранньому світанні,
Мов поклик до дії,
Мала зірочка кохання
Подасть нам надію.
Жовтень 2013
Додав: вершник (15.12.2013)
| Автор: © Юрій Іванов
Розміщено на сторінці : Вірші про чоловіків
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 2387
# закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 1
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин ( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ klavysjka : А инасправді і бачать, і чують.. та споглядать. Єдине, мабуть, забувають, що їхня хата не скраю, а й наступна після нашої...
klavysjka : На превеликий жаль... Тиша насторожую. лякає...
klavysjka : Щиро дякую! Так авоно і є. Любов і ненависть... Ніколи про таке не могли й подумать...
klavysjka : Це правда. Так воно і є. Навчились переглядати цінності життя
НАЙПОШИРЕНІШІ КЛЮЧОВІ СЛОВА
у Вас 
0
Подає надію,