Періщить дощ - розгнівався Всевишній!
Моя машина мчить нічним шосе.
В кабіні тепло, сухо і затишно,
По радіо співає Джо Дассен...
Мій " Мерседес" неначе субмарина
Врізається у товщину дощу,
Здаєтьcя, що з хвилини на хвилину
Я попливу, а, може, й полечу...
Негода тільки додає натхнення -
Ще швидше розсікаю чорну млу.
І "двірники" неначе навіженні
Мотаються по лобовому склу.
Нічні вогні - мої орієнтири -
Летять розмитим світлом вздовж узбіч,
Розтягуючи краплі у пунктири...
Я мчу у дощ,
Я мчу у ніч...
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Дуже сильний, гострий і водночас глибокий вірш. У ньому відчувається не просто критика, а біль за правду, справедливість і відповідальність перед людьми. Особливо влучно з
virchi:Дуже образний і глибокий вірш. 🌿 Стільки різних перевтілень — і зрештою все одно повернення додому. Особливо сподобався фінал: простий, але дуже сильний. ❤️